Тонка - Зима

Холодні і тихі,
Зимні поля.
Сніг вкриває мою землю,
Де сплять чиїсь імена.
Сніг вкриває
Її глибокі рани.
Щось відчуває вона?

Все завмерло,
Все спить,
Тільки вітер малює на своєму холсті.
Його фарби - тоска і тривога.
І немає нічого,
Окрім пустоти.
Чи це хтось відчуває?

А небо біле, як той сніг,
І різниця між ними відсутня.
Нема горизонту,
Розмито - розмито,
Як моє минуле і моє майбутнє.
Так буває?

Чорна пляма,
Що в зошиті життя мого виходить за поля,
Руйнує те, що створювалось роками,
Як емоційна яма, як кома моральна.
Зима.
Я відчуваю тяжкий твій подих.