Ірина Білик - Сніг

Сніг жорстоким бува
Таким
Замітає твої сліди
Замість спогадів
Білий дим
Тих сніжинок що з висоти
Я до ранку вже не засну
Сніг, що тане тепер вода
Залишає мене одну
В ніжну цю заметіль шкода

І чому посеред зірок
Я танцюю, як уві сні
Твій назустріч останній крок
Не потрібен мені ні
Вдалечінь не дивлюсь вже
Не рахую до ста тепер
Лютий я не люблю за те
Що назавжди забрав тебе

Залишають коли біль
Засинають коли пітьма
І не треба тепер зусиль
Щоб у серце прийшла зима
Якщо хочеш іти іди
Повертатись тепер не смій
Подаруй лиш на згадку ти
Поцілунок холодний свій

Якщо хочеш іти іди
Повертатись тепер не смій
Залишай лиш на згадку ти
Поцілунок холодний свій